У Велику Суботу не молимось Літургії. До чого натомість заохочує нас Церква?
Євангеліє від Матея 27, 51-66
- І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;
- гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,
- і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з’явились.
- А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: “Це справді був Син Божий!”
- Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:
- між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.
- Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса;
- Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло.
- Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й
- поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов.
- А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.
- На другий день, що після п’ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть:
- “Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну.
- Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.”
- Пилат каже до них: “Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.”
- Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.
Сьогодні ми не служимо Літургії. Цей уривок з Євангелія від св. Матвія розповідає про події, що відбулися між смертю Христа на Хресті та Його воскресінням. Берімо участь у цих подіях, віддаючи шану тілу Господньому у гробі, як св. Йосифа з Ариматеї та чекаймо на зустріч з Ним, як жінки-мироносиці.
У Велику Суботу Церква утримується від відправлення Святої Літургії. Вона заохочує вірних однак витривало поклонятися Гробу Господньому. Церква хоче, щоб ми роздумували над Страстями Господніми, поклонялися Ісусу, Який помер на Хресті за наші гріхи та гріхи цілого світу; запрошує нас роздумувати над правдою віри про зішестя Господа у «безодню», щоб звіщати спасіння душам померлих. Триваймо в молитві та пості, чекаючи Ісусового воскресіння. Ісус більше не присутній фізично, але Він живе в моєму дусі, у моїх переживаннях, рішеннях і вчинках. Він живе через моє свідчення про Нього.
Підготувала Тетяна Трачук
